Сітницький Юрій. Мандрівки по Карпатах. – Львів. – 1993. – с.4-17.
Варто зауважити, що автор був вихованцем Пласту під польською займанщиною, під час радянської окупації продовжував займатись улюбленим мандрівництвом, відтак став одним з ініціаторів відновлення Пласту в Україні в 90-х роках.
Карпатські гори в межах Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей України тягнуться хребтами в загальному напрямку з північного заходу на південний схід. Між окремими паралельними хребтами знаходяться поздовжні долини, часом досить широкі (наприклад, долина річки Стрий на відрізку між Туркою і Синєвидним). Поздовжні гірські хребти в деяких місцях перерізаються поперечними долинами, створеними дією головних карпатських рік, таких як Опір, Свіча, Лімниця, обидві Бистриці, Прут і Черемош у верхній течії. В місцях перетину гірських хребтів цими ріками поперечні долини вузькі, дуже мальовничі (наприклад, пролом Пруту вище Яремча), круті, і їх напрямок часто змінюється, проте зберігається загальна тенденція – з південного заходу на північний схід. Населені пункти в гірських районах згаданих областей розміщені, здебільшого, в долинах рік та їх приток, туди ведуть теж головні комунікаційні шляхи. Ці поселення служать вихідними, початковими пунктами пішохідних туристичних маршрутів. Метою пішохідного туристичного походу в Карпатах найчастіше є вихід на ту або іншу вершину, з якої відкриваються далекі горизонти, прекрасні краєвиди. При організуванні такого походу одним з першочергових завдань є вибір маршруту, тобто шляху виходу на задану вершину і спуску з неї. Нижче подаються деякі загальні вказівки щодо вирішення цього завдання. Початкова і кінцева частина маршруту часто проходить шляхами, придатними для автомобільного, руху. Якщо ця частина доволі велика (4 км і більше) і не представляє туристичного інтересу, то бажано провести її автотранспортом, що дасть економію сил і часу. Пішохідна частина туристичного походу починається тоді з місця, де ми сходимо з автомобільної дороги і веде по дорогах і стежках різного призначення і різної якості, а деколи і по бездоріжжі. Серед доріг і стежок, якими користуємося в туристичних походах, можна відрізнити:
